show how much you care

ЗАХИСТ ВІД НЕПЛАНОВОЇ ВАГІТНОСТІ

Антон Стрихарчук

Хотів би зосередитись на проблемі, яка стає все більш актуальною і болючою для нашого суспільства. Як знизити постійно наростаючу кількість абортів? Як жінці себе захистити ? Це питання, з яким рано чи пізно стикається кожна жінка. А враховуючи раннє статеве дозрівання підлітків, появу раннього статевого потягу і на кінець, раннього початку статевого життя, ця проблема стає ще більш актуальною, так як йдеться про здоров’я майбутніх матерів.
З давніх-давен лікарі помітили, що запобігти захворюванню є значне легше, ніж його лікувати. Тому на мою думку, активізація просвітницької роботи серед дівчат, підлітків і дорослих жінок зможе покращити стан справ. Якщо ми не можемо зупинити молодь в бажанні мати дошлюбні статеві стосунки, тоді давайте навчати їх способам, що можуть захистити. Звичайно, самим найкращим виходом з проблеми, було б прикладенн всіх можливих зусиль, на відродження принципів статевого виховання і дошлюбного утримання від статевих контактів. В протилежному випадку, нам загрожує постійне зростання кількості захворювань що передаються статевим шляхом, абортів і випадків безпліддя (як чоловічого, так і жіночого).
Шановні читачі, хотів би надати вам інформацію про найбільш сучасні способи запобігання вагітності.
Відразу ж хочу попередити, що для кожного методу контрацепції існують вікові покази і проти покази. Призначення методу здійснюється лише лікарем-гінекологом з урахуванням всіх індивідуальних особливостей організму жінки.

1. Природній метод планування сім’ї або запобігання вагітності, грунтується на визначенні фаз менструального циклу коли можливе запліднення і коли запліднення є малоймовірне.
   1. Визначення базальної (ректальної) температури тіла. Для цього щоденно напротязі всього менструального циклу зранку, в один і той самий час, до випорожнення сечового міхура і кишківника, і до прийому їжі проводять вимірювання базальної температури тіла упродовж 7-10 хвилин. В першу фазу цикла температура завжди нижче 37’С. Після овуляції температура тіла підвищується до 37-37,5’C і знижується лише за 1-2 дні до початку менструації. Власне 3-й день після зміни температури тіла (тобто овуляції) вважається першим днем, коли жінка не може завагітніти, так як здатність до запліднення після овуляції яйцеклітина зберігає лише протягом 12-24годин.
   2. Ритмічний метод (календарний, метод Огіно – Кнауса) є складніший, так як вимагає тривалого спостереження. Використовується в жінок із регулярним циклом і за наявності записів, що характеризують менструальний цикл за останні 6-12 місяців. Перший день можливого настання вагітності визначають шляхом віднімання числа 18 від тривалості найкоротшого циклу, а останній день – віднімаючи число 11 від тривалості найдовшого циклу. Якщо в жінки найкоротший цикл 24 днів, а найдовший – 30 днів, то з 6-го по 19-й день варто утриматись від статевих контактів. При розбіжності в тривалості циклу більше ніж на 10-ть днів, данний метод не використовується.
   3. Метод спостереження за цервікальним слизом (овуляційний, метод Біллінгса).
      Відразу ж після менструації, коли рівень естрогенів є ще невисокий, жінки відмічають сухість в піхві (це дні ранньої нефертильної фази). В подальшому, з кожним днем вони помічають появу слизу, який з наближнням середини циклу стає все більш рідким і світлим. Останній день такого змащування називається «піковим» (овуляцією), що збігається з найвищим рівнем естрогенів в організмі. Після цього дня, рівень естрогенів починає знижуватись і в свою чергу починає наростати рівень прогестерону (друга фаза циклу), під впливом якого, виділення стають все більш густими або припиняються. Четвертий день після максимального виділення рідкого слизу є останнім днем, коли жінка може завагітніти. Цей період триває до першого дня наступної менструації. Якщо жінка прагнете уникнути вагітності, тоді необхідно утримуватись від статевих контактів , починаючи від дня появи рідкого слизу і до четвертого дня після «піку».
      Єфективність таких методів сягає близько 50%. Поєднання декількох способів дозваляє підвищити їх єфективність.
      
2. Бар”єрний метод – реалізовується механічним і хімічним шляхом. Для чоловіків - це використання презервативів, або перерваний статевий акт. Для жінок – використання сперміцидів. Сучасні сперміциди складаються з двох компонентів: хімічної речовини, яка дезактивує сперматозоїди і основи. Основа відповідає за поширення сперміциду в піхві і одночасно обволікує шийку матки так, що ні один сперматозоїд не зможе уникнути контакту з сперміцидом. Найбільш поширеним, на сьогоднішній день, є препарат фарматекс, який випускається у вигляді вагінальних капсул, кремів, свічок, таблеток і тампонів. Водночас сперміциди не позбавлені недоліків. При використанні деяких сперміцидних форм потрібен певний час для достатнього їх розплавлювання. Часто він сягає 10 – 15 хвилин. Тобто, чим точніше будуть дотримуватись умови застосування, тим вищий контрацептивний єфект. Вживати препарат треба перед кожним статевим актом, незалежно від фази менструального циклу. Дві години до і після статевого акту, не можна обмивати статеві органи милом, так як руйнується діюча речовина сперміциду. Часто, жінки відчувають підвищену вологість у піхві, що може негативно позначатися на фізіології статевого акту. З іншого боку, це позитивний аспект для жінок, що жаліються на сухість в піхві під час статевого контакту. Можливі алергічні реакції, або подразнення слизової оболонки піхви. Використовувати сперміциди можна у будь-якому віці. На подальше репродуктивне здоров”я жінки вони не впливають.
   
3. Внутрішньоматкові контрацептиви (спіралі). Суть методу полягає у введенні чужорідного тіла в порожнину матки. Внутрішньоматкові спіралі мають різну форму і склад (мідь, срібло). Також, існують спіралі, що містять гормони в певних концентраціях, для поєднання двох видів контрацепції – оральної і внутрішньоматкової. За контрацептивним ефектом ВМК посідають друге місце після гормональної.

Абсолютними протипоказами є:

1. злоякісні утворення тіла матки, або шийки матки;
2. можлива вагітність;
3. гострі запальні захворювання статевих органів;
4. ранній вік;

Відносні протипокази:

1. відсутність пологів в минулому;
2. позаматкова вагітність в минулому;
3. анемія;
4. ревматизм;
5. захворювання серцево-судинної системи;

Слід зазначити, що ризик виникнення позаматкової вагітності в жінок з ВМК, збільшується на 3 – 4% в порівнянні з жінками, що не використовують данний метод. Позитивні сторони данного методу важко переоцінити. На сьогоднішній день превалює тенденція до зниження частоти використання ВМС.

4. Гормональна контрацепція:
   Упродовж останніх двох десятиріч проблема збереження здоров’я жінки, особливо її репродуктивної системи знаходиться у центрі уваги вчених всього світу. Адже тільки здорова мати може народити здорову дитину, і тільки здорові діти можуть стати здоровими батьками.
   Широке впровадження в практику вітчизняної охорони здоров’я сучасних ефективних контрацептивних засобів є резервом зниження материнської та перинатальної захворюваності. Роль планування сім’ї як одного з чинників здоров’я важко переоцінити.
   Сучасний арсенал протизаплідних засобів достатньо широкий. Особливе місце серед методів регулювання народжуваності займає гормональна контрацепція, яка полягає у використанні синтетичних аналогів природніх яєчникових гормонів – естрогенів та прогестерону.
   Теорію гормонального попередження вагітності сформульовано на початку ХХ ст. Початок практичного застосування методів гормональної контрацепції припадає на 50-і роки і пов’язаний з іменами американських вчених G. Pincus та M. Garsid. Вони довели, що застосування комбінованих естроген-гестагенних засобів дає контрацептивний ефект у 100% випадків.
   За даними ВООЗ (1991) на сьогодні близько 100 млн. жінок, здатних до зачаття, використовують різні види протизаплідних засобів. З них близько 70 млн. використовують оральні контрацептиви (ОК).
   За чотири десятиріччя ОК пройшли значний еволюційний шлях. Сучасна репродуктивна фармакологія забезпечує клінічну практику широким спектром ОК з низьким вмістом естогенного та гестагенного компонентів, із зміною їх співвідношень протягом менструального циклу. В результаті застосування таких препаратів в поєднанні з диференційованим індивідуальним підбором значно знизилась частота побічних реакцій та ускладнень ОК при збереженні високої контрацептивної ефективності.
   Речовини певного хімічного складу, які застосовують з метою контрацепції, називаються прогестинами. Як зазначалось вище, за хімічним складом – це синтетичні аналоги яєчникових гормонів, що поділяються на дві великі групи: похідні 19 - нортестостерону (норстероїди) і 17-ацетооксипрогестерону.
   За літературними даними протизаплідна дія гормональних контрацептивів відбувається на різних рівнях системи гіпоталамус - гіпофіз - яєчники - матка - маткові труби. Цей механізм передбачає тимчасове пригнічення гормональної функції гіпофіза, гальмування вироблення гормонів, які синтезуються у гіпоталамусі, що веде до неповноцінної овуляції та розвитку функціонально малоактивного жовтого тіла, не здатного виконувати роль протектора вагітності, внаслідок чого настає тимчасова стерильність. Крім цього, сповільнюється перистальтика маткових труб і, відповідно, проходження ними яйцеклітини. Ендометрій зазнає ранніх секреторних змін, що робить його непридатним до імплантації яйцеклітини. Через відсутність циклічних змін у цервікальному слизі в другій фазі циклу він стає високов’язким, що погіршує процес пенетрації сперматозоїдів.
   Гормональні конрацептиви, залежно від складу і способу їхнього застосування поділяються на групи:
   
   1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати, які можуть бути моно-, дво-, трифазного типів.
      Монофазні естроген-гестагенні препарати містять постійну дозу естрогенних та гестагенних компонентів для всього періоду менструального циклу. Ці ОК є дуже поширеними і спостерігається тенденція до збільшення їхнього використання. Це зумовлено їх високою надійністю, доброю переносимістю і вираженим лікувальним ефектом у випадках різних гінекологічних захворювань.
      Впровадження дво- та трифазних комбінованих естроген-гестагенних препаратів стало новим етапом у розвитку контрацепції, але їх застосування не стало таким поширеним.
      
   2. Мікродози гестагенів ("міні-пілі"). Ефективність застосування цього виду котрацептивів достатньо висока - за даними ряду авторів - 87,5-96,7%.
      На відміну від комбінованих ОК, "чисті" гестагени, у разі тривалого застосування не викликають системних змін в організмі жінки. Тому виправдане призначення гестагеновмісних контрацептивів жінкам з екстрагенітальною патологією, хронічними захворюваннями жіночої статевої сфери тощо.
      
   3. Екстрена (посткоїтальна) контрацепція:
      рекомендована жінкам репродуктивного віку, що живуть нерегулярним статевим життям. Крім цього, посткоїтальна контрацепція може бути високоефективним засобом захисту від незапланованої вагітності, який застосовують одноразово у випадку незахищеного статевого акту.
      Препарати посткоїтальної дії повинні відповідати певним вимогам і виявляти високу ефективність у передімплатаційний період, не викликати небажаних побічних явищ, зокрема порушень менструального циклу. Призначати та приймати їх необхідно обережно. Механізм дії таких препаратів, складний і багатогранний. Він зумовлений впливом стероїдного компонента на різні ланки репродуктивної системи жінки.
      Мушу наголосити, що використання даного методу контрацепції мусить виправдовувати свою назву і використовуватись лише в екстрених випадках, коли іншого вибору вже немає. Часто, серед жінок, панує хибне твердження що такі препарати можна використовувати при затримці менструації. Цього не можна допускати в жодному випадку. Їх використовують лише в перші 72 години після незапланованого статевого контакту.
      
   4. Ін’єкції гормональних контрацептиви:
      Одним із менш поширених методів контрацетції є ін’єкції гормональних протизаплідних препаратів. Протизаплідний ефект досягається шляхом пригнічення овуляції. Препарати опосередковано впливають на ендометрій та безпосередньо на маткові труби і секрецію цервікального слизу. Препарати даної групи застосовуються значно рідше, так як мають більший відсоток побічних явищ, що проявляються частими порушеннями менструального циклу у вигляді нерегулярних менструальних кровотеч, аменореї.
      За результатами численних клінічних спостережень сформовано перелік абсолютних протипоказань щодо призначення гормональних контрацептивів. До них належать злоякісні пухлини будь-якої локалізації, органічні ураження печінки, нирок, серцево-судинної системи, гострі захворювання жовчовивідних шляхів, епілепсія, ожиріння, глаукома, порушення менструального циклу невідомої етіології. Крім цього існує цілий ряд відносних протипоказань до застосування ОК. Питання про можливість вживання гормональних препаратів у таких пацієнток лікар повинен вирішувати особливо зважено. Взагалі самовільне застосування жінкою ОК недопустиме. Лікар здійснює індивідуальний підбір протизаплідного засобу з урахуванням віку, загального соматичного та гінекологічного статусу жінки. Важливе значення має співвідношення маси тіла і зросту пацієнтки, виявлення її шкідливих звичок. Особливу увагу при призначенні гормональної контрацепції необхідно приділяти жінкам, що не народжували. Клінічний досвід та літературні дані переконливо свідчать, що ускладнення і побічні реакції, як правило, пов’язані з безконтрольним і тривалим застосуванням препаратів без урахування особливостей жіночого організму і протипоказань щодо їхнього застосування. Побічні реакції ОК обумовленні метаболічними системними ефектами стероїдів. Найбільш часто побічні реакції виникають протягом перших 3-4 місяців контрацепції, мають транзиторний характер і самостійно минають до 5-6 місяця використання ОК внаслідок адаптації жіночого організму. Підсумовуючи, необхідно відзначити, що сучасний підхід до проблеми використання гормональних контрацептивів характеризується достатньо чіткими показами та протипоказами щодо їхнього призначення, глибоким вивченням механізму дії нових гормональних препаратів та їх впливу на різноманітні параметри гомеостазу жінки. Більшість дослідників погоджуються, що застосування ОК, особливо з низьким вмістом стероїдних компонентів, індивідуальний підбір з врахуванням особливостей організму пацієнтки, ретельне спостереження лікаря забезпечує не лише високий контрацептивний ефект, запобігає появі ускладнень та зводить до мінімуму побічні реакції, але також має і лікувальний ефект при багатьох захворюваннях.

Інтимне життя клеїться.

Марта Процайло.

Нещодавно з'явилися на польському фармацевтичному ринку пластирі-контрацептиви. Якщо вже мають поляки, то невдовзі матимемо й ми. А польські жінки дістали змогу тепер, замість ковтати протизаплідні таблетки, приклеїти пластир-контрацептив на рамено.
Наклеєний на шкіру він повільно вивільняє гормони, які потрапляють безпосередньо у кровообіг. Пластир містить тв самі речовини, що й таблетка, тобто естроген та прогестерон, які запобігають овуляції. Це означає, що яйцеклітина не може покину яйник і залишається незаплідненою. Можливість завагітніти є так само мінімальною, як і при вживанні таблеток. А пластир набагато простіший у застосуванні, його не треба змінювати щодня. Це прекрасний вихід для тих, хто постійно забуває про таблетки.
Тоненький, тілесного кольору, еластичний пластир 4,5 на 4,5 см приклеюється раз на тиждень на чисту та суху шкіру. Його можна наклеїти на нозі, на животі і на раменах. На Заході дівчата сприймають його як прикрасу, демостративно наклеюючи його на ділянку декольте або оголені руки. Звичайно спочатку треба порадитися з гінекологом, а вже потім купувати і “прикрашати” своє тіло. У Польщі упаковка (з штуки) коштує 58 злотих.
Перший раз пластир треба наклеювати на шкіру у перший день циклу, або з першими кров'янистими виділеннями. Рівно через 7 днів пластир знімаємо і приклеюємо наступний – найкраще в іншому місці, щоб не подразнювати шкіру. Мине 21 день, під час яких змінюємо пластир три рази, робимо перерву на сім наступних днів, так само як при прийомі таблеток. В цей час з'являються місячні.
Пластирі ніяк не вплинуть на ваш звичний стрій життя: можна плавати, займатися фізичними вправами, засмагати. Пластир витримає і воду, і піт, і високі температури. Не переживайте він не відклеїться. Якщо якимось чином пластир все-таки злетить, можна приклеїти його ще раз, забули взяти наступний – його дія триває ще добу. Якщо пропустили час зміни пластиру, його дія триває протягом двох днів.
Таку форму контрацепцїї не можуть застосовувати жінки хворі на серце та схиль до тромбоутворення, а також матері-годувальниці.

ГОРОСКОПИ