Болючі місячні, лікувати чи терпіти?

Антон Стрихарчук, лікар-консультант, www.zdorovja.org.ua

„Знову цей біль понизу живота, ломота в кістках, „ватні” руки і ноги . Настрій жахливий. Не хочеться вставати з ліжка, а треба йти на роботу. А ще ті жахливі перепади, від жару до холоду на протязі дня і цей нестерпний стан на межі запаморочення. Починаються місячні. Що ж мені робити...?”
Мабуть, вже не так багато знайдеться жінок, яким в своєму житті не доводилось так розпочинати ранок в дні перед початком місячних. А вже ті кому доводилось, не будуть заперечувати, що ця проблема була, є і залишається актуальною в їхньому житті.
За даними різних дослідників, частота дисменореї коливається від 8-80%. Точніше сказати не можливо, так як враховуються лише ті випадки, що супроводжуються значним погіршенням загального стану жінки і потребують лікарського втручання. Більшість жінок воліють терпеливо очікувати закінчення критичних днів і вживати спазмолітики.
Шановні жінки, пропоную Вам розібратись в причинах що призводять до виникнення дисменореї і зробити для себе висновок, чи треба з цим щось робити, чи ні?
Дисменорея ( син.: альгодисменорея, альгоменорея) – болючі менструації, що не пов’язані з органічними порушеннями. Якщо бути точнішим, це циклічний патологічний процес, що в дні менструації супроводжується: болючістю понизу живота, загальною слабкістю, нудотою, блювотою, головокружінням, відсутністю апетиту, підвищенням температури тіла до 37-38 С, втратою свідомості. В меншій мірі, ці скарги можуть передувати початку менструації. Такий стан виснажує нервову систему, призводить до втрати працездатності і знижує роботу пам’яті.
Для дисменореї характерний дуже багатогранний комплекс симптомів, тому для зручності діагностики лікарі так класифікують це захворювання:

1. емоціонально-психічні симптоми: дратівливість, булімія (підвищенний апетит), депресія, сонливість, безсоння і непереносимість запахів, спотворення смаку;
2. вегетативні симптоми: нудота, відрижка, гикавка, відчуття жару, пітливість, гіпертермія, сухість в роті, часте сечовипускання, здуття живота;
3. вегето-судинні симптоми: втрата свідомості, головокружіння, тахікардія (часте серцебиття), брадикардія (сповільнене серцебиття), болі в серці, похолодання кінцівок, оніміння рук і ніг, набряк повік, обличчя;
4. обмінно-ендокринні симптоми: блювота, відчуття “ватних” ніг, загальна різка слабкість, свербіж шкіри, біль в суглобах, набряки;

Також, дисменорею поділяють на: первинну і вторинну.
Первинна – з’являється в підлітковому віці, через 1-3 роки після першої місячки (менархе), з початком овуляції. Біль, як правило, з’являється за 12 годин до початку або в перший день менструального циклу і продовжується на протязі 2-42 годин, або на протязі всієї менструації. Він може бути переймоподібний, ниючий, розпираючий, можлива навіть іррадіація в пряму кишку або сечовий міхур. Як правило, на дисменорею страждають жінки, що мають нерегулярний менструальний цикл. Це цілком закономірно, так як виникнення больових відчуттів безпосередньо пов’язано з рівнем естрогенів (жіночих гормонів) і концентрацією таких речовин, як простагландини. Початок менструації супроводжується відторгненням внутрішнього шару матки – ендометрію. Саме відторгнення цього функціонального шару, призводить до вивільнення простагландинів, які в свою чергу, посилюють скоротливу діяльність матки. А вже посилена скоротлива робота матки призводить до спазму судин і локальної ішемії(погіршення кровопостачання), які викликають больові відчуття. В реальності, цей процес виглядає значно складніше. Але для нас цього достатньо, щоб зрозуміти, що в основі виникнення цієї проблеми лежить 3-и основних фактори:

спазм і ішемія судин матки; підвищене виділення простагландинів; гормональна недостатність; Виходячи з цього, лікарі створили схему поступового лікування дисменореї. На першому місці – використання спазмолітиків (но-шпа, папаверин). Інколи, цього цілком достатньо для усунення скарг пацієнтки. Якщо недостатньо, тоді переходять до застосування нестеройдних протизапальних препаратів (анальгін, аспірин, індометацин, ібупрофен, мефенамінова к-та, напроксен і т.ін.). Простіше кажучи анальгетиків. Їх дія спрямована на зниження рівня простагландинів в організмі. На третьому і останньому місці знаходяться гормональні препарати, що дозволяють нормалізувати рівень гормонів в організмі жінки і врегулювати менструальний цикл. Підбір гормональних препаратів, здійснюється лише лікарем – гінекологом після ретельного обстеження жінки. На перший погляд, ситуація не складна і проблема легко вирішується. Але це лише на перший погляд. Насправді все складніше, адже кожен організм індивідуальна система і кожна жінка має свій поріг больової чутливості. Так, є жінки, які здатні витримати сильний біль, при якому інші, не зможуть піднятись з ліжка. І це не останній „камінь спотикання” на нашому шляху. Існує таке поняття, як вторинна дисменорея – причиною виникнення якої є органічні порушень в статевій сфері (аномалії розвитку жіночих статевих органів, запальні захворювання органів малого тазу, ендометріоз, доброякісні пухлини матки). Є лише один спосіб позбавитись вторинної дисменореї – це лікування основного захворювання. До якого ж ми можемо дійти висновку: дисменорею не тільки бажано, а й треба лікувати. Хоча б заради того, щоб підвищити якість життя самої жінки. під „маскою” дисменореї можуть приховуватись будь-які інші гінекологічні захворювання, що потребують лікування; лікування дисменореї має здійснювати досвідчений лікар-гінеколог, який зможе провести детальну діагностику і призначити адекватне лікування; Шановні жінки, годі терпіти біль і нездужання.

 

 

 

 

наше звернення до українських ЖІНОК:

 

 

 

 

 

Дана інфо є в друкованому вигляді і ми готові Вам її надати для корисного використання.

Замовляйте ці буклетики: info@sweet-club.com.ua

 

 

 

 

Проблеми жіночого циклу.

М.Процайло.

Порушення менструального циклу є найбільш частою скаргою у гінекології. Причини цих розладів можуть бути різними, але в багатьох випадках починаються у пубертатному віці. Своєчасна діагностика дозволяє обрати адекватну терапію і захистити організм від подальших проблем.

Дуже часто жінки скаржаться на дисменорею – болючі місячні. Переважно біль внизу живота і сильні спазми провокуються простагландинами, біологічно активними речовинами, які змушують м’яз матки скорочуватись для виведення крові. Вважається, що після пологів біль слабшає. Що може допомогти: знеболювальні засоби або спазмолітики – но–шпа, спазмалгон, парацетамол та ін. Не приймайте аспірин – від підсилює кровотечу.

Піші прогулянки зменшують спазми матки. Якщо це не допомагає, то підіть до лікаря, він випише вам простагландин на період критичних 2–3 днів. Він дуже добре допомагає.

Якщо місячні стають болючими після 35 років, то не слід легковажити, оскільки біль може мати органічну причину: ендометріоз, поліпи або фіброми матки. Підіть до гінеколога, він точніше визначить причину.

Ще одна проблема з якою доводиться стикатися жінкам – рясні місячні. Доводиться часто міняти тампони або прокладки – кожні дві години, а кров виходить у вигляді великих згустків або місячні тривають більше тижня.

Як у молодих дівчат, так і в жінок, які наближаються до менопаузи, такі місячні – наслідок гормональних порушень і їх можна виправити, якщо звернутися до лікаря.

Якщо місячні стають дуже рясними, це може вказувати на гінекологічне запалення. Спіраль також може бути причиною надмірної кровотечі. У такому випадку, слід про це сказати своєму гінекологу. Сьогодні існують спіралі, застосування яких усуває ці проблеми.

Трапляється і протилежна проблема, коли кровотеча зовсім слабка і триває всього два дні. Загалом це не страшно. Таке відбувається при прийомі протизаплідних засобів, на початку менопаузи або внаслідок різкої зміни ваги (яка і провокує невеликий гормональний розлад). Слабка кровотеча може спостерігатися також під час вагітності.

Але якщо місячні стали зовсім маленькими після аборту, чистки матки або чистки матки після пологів, то слід піти до лікаря. Інколи це наслідок склеювання стінок матки, і у цьому випадку може знадобитися невелике хірургічне втручання.

Причиною занепокоєння можуть також стати нерегулярні місячні. Ідеальним вважається початок менструації через кожні 28 днів, з різницею 24–48 годин. Коротший цикл (25 днів) або довший (30–32 дні) не є аномальним явищем. Тільки якщо цикл то коротшає, то збільшується або ж триває менше 25 днів або понад 35 днів можна говорити про нерегулярні місячні.

У молодих дівчат регулярність циклу найчастіше встановлюється через один два роки після першої менструації. Так що не слід турбуватися.

Перед менопаузою, коли яєчники готуються повністю припинити свою роботу, місячні також можуть відбуватися з вибриками. Лікар призначить лікування.

В інших випадках нерегулярні місячні найчастіше вказують на відсутність овуляції або на її порушення (що може призвести до гінекологічного запалення). Якщо жінка планує завагітніти – це підстава піти до гінеколога. Лікар може призначити гормональне лікування.

Відсутність місячних ніколи не є нормальним явищем. Найчастіше причиною є вагітність, рання менопауза, проблеми гормонального характеру. Обов’язково відвідайте лікаря, який і встановить причину.

У деяких випадках затримка менструації може бути спровокована і іншими факторами. Наприклад, через гостре запалення, сильний емоційний шок, відсутність овуляції в цьому циклі або ж пізня овуляція. Останнє, як правило, є наслідком гормональної терапії (прийом естрогенів у післяовуляційний період: овуляція може відсунутися на 10–15 днів!), прийом контрацептиву – таблетки “наступного дня” або ж раптова зупинка прийому протизаплідних засобів протягом циклу.